- набуток
- —————————————————————————————набу́токіменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
набуток — тку, ч. Те, що набувають працею, затрачуючи силу та енергію. || Те, що неподільно належить кому небудь … Український тлумачний словник
набуток — надмір, надлишок … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
надбання — (те, що хто н. здобув, придбав; про явище культури, науки і взагалі духовної царини те, що хто н. здобув, органічно засвоїв і що неподільно належить йому), здобуток, набуток … Словник синонімів української мови
набыте — надбання, набуток … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
набыток — набыток, набиток набуток, придбання; прибуток … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
прибыток — скінія; церква; намет, костьол, набуток … Зведений словник застарілих та маловживаних слів